Відгуки

У віці 1,5 року нашому сину поставили діагноз – аутизм. Зараз йому 7,5 років, і протягом усього цього часу ми робили все можливе, щоб допомогти сину, зробити його життя здоровішим і звичнішим. Ми зверталися до найрізноманітніших фахівців, які працюють із дітьми з аутизмом, але жодного відчутного результату не було. Зізнаємося, поїздку до Грузії, до вашої клініки, ми сприймали як останню відчайдушну спробу здійснити диво — достукатися до душі нашого сина.

Передусім хочемо відзначити чудовий рівень медичного обслуговування, фізичні умови та професіоналізм працівників клініки (я сам лікар і працюю в лікарні, тож добре розуміюся на цих питаннях). І особливо хочемо підкреслити чудове ставлення до нас і до нашого сина з боку всіх, хто нас супроводжував, допомагав і лікував протягом усієї процедури та поїздки загалом.

Під час виписки з клініки нам сказали, що навичка користування туалетом — одна з перших, яка з’являється у дітей приблизно через 3 місяці після трансплантації. Ми були здивовані такому впевненому та конкретному прогнозу, адже звикли чути від лікарів лише обтічні та загальні відповіді. На наше здивування, усе відбулося саме так — ми роками боролися з підгузками, причому без найменшого успіху, а тут наш син почав ходити в туалет: спочатку після наших нагадувань, але без спротиву, а потім і за власною ініціативою — майже без «осічок».

Після трансплантації дитина змінюється на очах. Максим усе краще розуміє звернену мову. Я можу з ним спілкуватися — про це раніше я могла тільки мріяти! Максим почав виконувати прохання, наприклад, прибрати іграшки в кімнаті, зняти/одягнути одяг чи взуття, взяти рюкзак, допомогти нести пакет із продуктами. Помітне зменшення розмахування руками. З’являються нові звуки. Почав повторювати дії, які йому показують. Став лагіднішим, шукає обіймів. Перестав тікати з майданчика, навіть коли там багато дітей. Розширився набір жестів, які він використовує. Завдяки ним він навіть може пояснити, що м’ячик належить йому, і діти його розуміють!

Ще хочу зазначити, що Максим ніколи не носив шапки/кепки, а тим паче сонцезахисні окуляри. Після трансплантації — результат видно на фото!

Зараз ми очікуємо подальших змін у стані та самопочутті Максима, сподіваємося на краще. І потрохи починаємо замислюватися про поїздку до вашої клініки наступного року, щоб пройти повторну процедуру й допомогти нашому сину ще більше.

Григорій та Марина, батьки Максима
Липень 2025 року

У лютому 2024 року нашому сину Юсуфу провели трансплантацію власних стовбурових клітин для корекції аутизму в клініці Мардалейшвілі в Грузії. На той момент Юсуфу було 7 років.

Після трансплантації у Юсуфа з’явилися покращення. У нього покращилося розуміння зверненої мови, зменшилася гіперактивність. З ним стало легше гуляти та відвідувати людні місця. Юсуф став більш посидючим та здатним до навчання. Вивчив абетку, назви фруктів, овочів, тварин. Навчився читати по складах, почав використовувати в мові словосполучення з двох слів.

У квітні 2025 року ми приїхали на повторну трансплантацію до клініки Мардалейшвілі.

Ми дуже вдячні лікарям клініки та сподіваємося на подальше покращення стану нашого сина.

Квітень 2025 року
Мама Юсуфа – Анастасія

У квітні 2023 року моїй доньці Емілії було проведено трансплантацію власних стовбурових клітин для корекції аутизму в клініці імені Мардалейшвілі в Грузії. На той момент Емілії було 5 років.

Після трансплантації у Емілії безумовно з’явилися покращення. Вона почала говорити реченнями з трьох слів. Емілія стала майже повністю розуміти звернену мову двома мовами (російською та івритом).

Емілія стала більш соціальною, почала більше взаємодіяти, полюбила групові ігри. Вона навчилася контролювати себе. Емілія почала краще вчитися, вивчила літери, цифри, почала читати по складах.

У квітні 2025 року ми приїхали на повторну трансплантацію до клініки Мардалейшвілі.

Ми дуже вдячні лікарям клініки і сподіваємось на подальше покращення стану нашої доньки.

Мама Емілії – Юля
Квітень 2025 року
Ізраїль