Затримка психомовленнєвого розвитку і лікування ЗПМР аутологічними стовбуровими клітинами

ЗПМР – це не окрема патологія, а синдром, яким позначаються різноманітні відхилення розвитку ЦНС чи головного мозку, що відбуваються під впливом окремих несприятливих факторів. Такими лікарі вважають: тяжкі хвороби під час вагітності, генетичні відхилення, інфекційні, аутоімунні та вірусні хвороби, перенесені дитиною в перші роки життя.

Терапія ЗПМР стовбуровими клітинами

Класичний протокол лікування синдрому містить широкий комплекс методик: роботу з логопедом, психіатром, дефектологом; рефлексотерапію, лікування мікрострумом, медикаментозну терапію; дельфінотерапію та інші. Однак ці методики мають лише поверхневий вплив на головний мозок, для глибинної стимуляції необхідний інший підхід – лікування стовбуровими клітинами.

Результати застосування клітинної терапії:

• Покращення різноманітних функцій мозку;
• Підвищення рівня соціалізації дитини;
• Стабілізація психічного стану;
• Активація функції мовленнєвих центрів.

Особливості клітинної терапії

Лікування підходить майже всім і відмінно переноситься юними пацієнтами, оскільки аутоімунний матеріал не сприймається як сторонній. У лікуванні застосовуються аутоімунні стовбурові клітини, взяті з кісткового мозку чи пуповинної крові. Дозволяється використання біоматеріалу донорів, братів/сестер, при сумісності більш, ніж на 50%. Комплексне лікування клітинною терапією з застосуванням інших методик дозволяє отримати якісні результати в найближчому майбутньому.